Народження малюка – це не тільки найбільше щастя на Землі та найчарівніший період у житті кожної матері. Це ще й купа різних речей, про які ви навіть не підозрювали раніше.
Наприклад, цілий водоспад порад, якими вас засипають з усіх боків і зі швидкістю світла. Не має значення, просили ви про це чи ні, та й узагалі – доречні вони чи просто міф. Поради бомбардують кожну матусю з вуст «експертів», з екранів телевізорів, з моніторів комп’ютерів. Складається враження, що світ просто поставив собі за мету навчити її поводитися з малюком «правильно».
Якими б не були благими наміри, багато популярних порад насправді далеко не корисні, а навпаки – лише шкодять і ускладнюють материнство. Вони, до речі, також підривають священний зв’язок між матір’ю та дитиною.
Тож, незалежно від того, скільки людей кажуть протилежне, завжди дослухайтеся до свого серця і дотримуйтеся вказівок медиків. Побачите, що бути матір’ю – це чудовий, прекрасний і ні з чим незрівнянний досвід. Минуть роки і всі ваші труднощі, страхи, сумніви та втома будуть лише спогадом. А ось що залишиться – так це почуття глибокого задоволення від того, що віддали все найкраще дитині, а не дослухалися до безглуздих порад.
Просто робіть свою роботу – будьте мамою. Тільки ви знаєте, як це робити, і більше ніхто в цілому світі. Отже, ось ті поради, які ви можете сміливо ігнорувати:
1. «Не привчайте свою дитину до рук»
Насправді, ваше тіло, руки – це найкращий притулок для малюка. Він провів дев’ять місяців у вашому животику, в теплі та безпеці. Ваші руки – це продовження цього неймовірного єднання, найпрекрасніше, що є в цьому світі.
Ось чому, принаймні доти, доки дитині не виповниться 18 місяців, дуже важливо, щоб вона відчувала материнську прихильність і тепло.
Як? Просто якомога частіше обіймайте, беріть на руки, притискайте, гладьте, цілуйте малюка. Це те, що зміцнює зв’язок між матір’ю і дитиною, і це нічим не замінити.
2. «Не біжіть до дитини за першим схлипом»
Ніколи не ігноруйте малюка. Не залишайте плачущим, не відсторонюйте простягнуту ручку. Діти не плачуть від злості й не вміють маніпулювати людьми. Плач – це їхній спосіб спілкування, і він варіюється залежно від потреб і ситуації.
Немовля, яке ігнорують, відчуває сильний біль, що виражає за допомогою плачу. Не забувайте, що перед вами – крихітна і беззахисна людська істота, яка повністю залежить від своїх батьків. Ніколи не залишайте її саму. Це ще одна річ, яку не можна робити зі своєю дитиною. Взагалі.
Багато хто каже, що дитину дуже легко розбалувати, якщо бігти до неї за першою вимогою, що вона має бути незалежною і самостійною. Однак результат подібної практики – вельми сумний. Такий малюк виростає дорослим, який не вміє любити, нікому не вірить і нічого хорошого не чекає ні від людей, ні від цього світу. Емоційні рани в його душі не затягуються навіть через десятиліття. Він також, найімовірніше, буде невпевненим у собі, із заниженою самооцінкою. Що найсумніше – і в 40, і в 50 років, і в 70.
3. «Ляпас ще нікому не зашкодив»
Це найшкідливіша порада на світі. Ніколи не бийте свою дитину. Насильство породжує насильство і недовіру. І все. Жодного іншого впливу на дисципліну або навчання воно не чинить. Воно може тільки покалічити людину і зробити гірше. Особливо – коли йдеться про дітей.
Як дорослі, ми несемо величезну відповідальність за те, щоб спрямовувати, захищати й навчати дитину. При цьому важливо пам’ятати, що діти лише прийшли в цей світ. Вони його відкривають, пізнають і пізнають. Звідки їм знати, як і що в нас тут прийнято? Тому просто поясніть твердим голосом, щоб вони розуміли, що роблять неправильно, якщо поведінка – дійсно неприйнятна.
Єдине, чого вчить насильство, – це страху.
4. «Дитина має спати тільки у своєму ліжечку»
Ще одна шкідлива порада. Відкиньте її відразу. Що поганого, якщо ви перед сном візьмете малюка до себе, і він засне у ваших обіймах? Це його заспокоїть, це принесе радість. Навіщо позбавляти його всього цього?
Також малюки почуваються незахищеними, коли прокидаються. Ось чому вони плачуть і кличуть дорослих вночі та вранці. Їм просто боляче і страшно!
Заспівайте малюкові колискову, покачайте, ласкаво поговоріть. Найжахливіше, що можна зробити з дитиною, це дозволяти їй плакати, поки не засне. Це не навчить її справлятися зі своїми емоціями. А ось недовіру до світу і до вас – сформує.
Тож не слухайте порад «навчених досвідом». Ми всі вчимося, і ви знаєте краще, що необхідно вашій дитині. Слухайте інтуїцію, своє серце. Це найкращі порадники!
