Про своїх і не своїх людей
Територія натхнення

Про своїх і не своїх людей

Є свої люди, а є чужі. Зі своїми навіть у перші хвилини знайомства мовчати легко. У своїх долоньки теплі і від дотику б’є струмом. Зі своїми смієшся по-іншому і плакати при своїх не соромно… Своїх можна впізнати по дотику і по запаху…

Деяких, знаючи багато років, не назвеш своїми. Вони чужі. Ніби й красиві і веселі і спільного багато, але чужі. Не спокійно, не затишно поруч. Не твоє тепло. І забуваються чужі легко.

А своїх пам’ятаєш! Навіть поспілкувавшись зі своєю людиною 5 хвилин будеш пам’ятати її все життя. Клітина тебе запам’ятає своє тепло і відкладе в ящик спогадів. Свої є Свої.