Вірші та загадки про зиму українською мовою
Територія натхнення

Вірші та загадки про зиму українською мовою

Не за горами пора урочистих ранків і зустрічі Діда Мороза, а щоб як слід підготуватися, за старою традицією потрібно вивчити гарний віршик про зиму і розгадати кілька «зимових» загадок! Ми зробили для вас добірку з найбільш святкових віршів і загадок, вчіть разом з дітками!

ЗАГАДКИ

Прийшла до нас бабуся у білому кожусі.

Поля причепурила –

Пухнастим снігом вкрила.

Відгадайте, хто вона,

Ця бабуся чепурна?

(Зима)

***

Холодна, біла,

Ліс оголила.

Скувала річку,

Струмок спинила.

(Зима)

Кружляє ніжно білий пух,

Міняє зайчик свій кожух,

Вдягає лиска рукавички,

Співають весело синички,

Ведмідь в барлозі вже дріма,

Яка пора скажіть? …

(Зима)

***

Сніг на полях,

Лід на річках,

Хуга гуляє,

Коли це буває.

(Зимою)

***

Під подушкою пакунки –

Миколайчика дарунки.

Трішки ще й почне свій лік,

Не старий, а Новий рік!

(Грудень)

***

Стало біло навкруги —

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я….

(Зима)

***

Я падаю на ваши хати.

Я білий-білий, волохатий.

Я приліпаю вам до ніг

І називаюсь просто….

(Сніг)

Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла,

Поки ніс її сюди, стала краплею води.

(Сніг)

***

Біле, як сорочка,

Пухнасте, як квочка.

Крил немає,

А гарно літає.

Що це за птиця,

Що сонця боїться?

(Сніг)

***

На долоню зірка впала,

Я дмухнув – вона розтала.

То не зірка вже, краплинка,

А була вона …

(сніжинка)

***

Чудо-сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі.

В санях тих сидить цариця Білокоса, білолиця.

Рукавом махає,

Сріблом все вкриває.

(Зима)

***

Їжачок на неї схожий, 

На ній листя не знайдеш. 

Як красуня, струнка, 

А на Новий рік – важлива. 

(Ялинка)

***

По стежині, по дорозі

Бігти я у них не в змозі,

По снігу не йдуть як слід:

До вподоби – тільки лід.

(Ковзани)

ВІРШІ ПРО ЗИМУ

Падав сніг на поріг,

Кіт зліпив собі пиріг.

Поки смажив, поки пік,

А пиріг водою стік.

Кіт не знав, що на пиріг

Треба тісто, а не сніг.

***

Зимонько, голубонько 

В білім кожушку, 

Любимо ми бігати 

По твоїм сніжку. 

Всім рум’яниш личенька 

Ти о цій порі 

І ладнаєшь ковзанки 

В нашому дворі.

***

Котик вибіг за ворота,

А на вулиці — зима!

Білий сніг і білий котик –

І кота немов нема!

Лиш на кінчику хвоста

Видно плямку у кота.

***

Летять, летять сніжинки

На поле, ліс і сад,

Веселий свій таночок

Танцює снігопад.

Надворі – лютий холод,

Тепла давно нема.

Заліз в копичку зайчик

І солодко дріма.

Мете хвостом лисичка

Сніжок біля сосни.

В барлозі спить ведмедик,

Солодкі бачить сни.

***

Ой, летять, летять сніжинки

На будинки, на ялинки,

На дороги, на поля —

Біла-біла вся земля!

Сніг лапатий, сніговій…

Здрастуй, свято — Рік Новий!

Вийшов Дід Мороз з хатинки,

Зупинивсь біля ялинки,

Нас чекає на сніжку

В срібно-білім кожушку.

У вогнях ялинка сяє,

А Снігуронька співає:

— Люба зимонько-зима!

Веселіш, як ти, нема!

В лісі випав білий сніг,

Наступає новий Рік.

Стали думати звірята,

Як зустріти добре свято.

— Ось ялинка зелененька,

Ні велика, ні маленька.

Ми прикрасимо її,

Заспіваємо пісні.

Білка принесла горішки,

Їжачок гриби та шишки,

Ведмежатко — пряники

Та смачні медяники.

Дятли, снігурі й синиці

Посідали на ялинці.

І сказали: «Пишну хвою

Ми прикрасимо собою».

Дуже гарна і розкішна

У звірят ялинка вийшла!

***

Новий Рік, Новий Рік іде землею

В чистім полі без доріг, без доріг,

Світять зорі понад нею,

Розсіває срібний сніг.

Новий Рік, Новий Рік іде горами

У червоних чобітках, чобітках.

Сяють ясними вогнями

Скрізь ялинки по хатах.

***

Ой, весела в нас зима,

веселішої нема –

грає срібними зірками,

в’ється синіми димками,

снігом землю обійма.

Ой струнка ялинка в нас!

Скільки грає тут прикрас!

Ми зібралися юрбою,

разом з піснею новою

рік новий зустріти час!

***

За віконцем зимонька

Снігу намітає,

А дитяче серденько

В мріях завмирає.

Бо, либонь, опівночі

Дід Мороз зайде.

Купу подаруночків

Під гілки складе!

Тож в чеканні солодко

Серце завмирає,

Дитинча замріяне

Дивини чекає…

***

Ми сьогодні — снігопади

У снігу – дахи і сходи.

Небо – дзвінкомолоде.

Ми сьогодні – снігоходи:

Ті, хто вулицями йде.

Славно Києвом гуляти –

Навпрошки і по стежках.

Ми сьогодні – снігокати:

І на лижах, й на санках.

Можна, посмішки заради,

Збігти й задом наперед.

Ми сьогодні – снігопади:

Всі, хто падає в замет.

Морозенко невеликий.

Не хурделить, не мете.

Крізь заплющені повіки:

Сонце – теплозолоте.

***

Ой, не жарти, не сміх —   

Уночі випав сніг. 

Вийшов рано в двір Гусак, 

Міряв сніг і так і сяк. 

І поважно мовив він:

— Випав сніг до колін. 

Качка снігом побрела:

— Ках! Тут буде до крила! 

Як поміряв Горобець

По двору з кінця в кінець 

Із підстрибом — гоп та гоп! 

Каже: — Сніг — по самий дзьоб!

Джерело: moirebenok