Край села стояла старенька хатка, на порозі якої ввечері полюбляв сидіти її власник – літній чоловік. Повз його будинок пролягала дорога, через яку проходило багато людей, що прямували у село.
Так одного літнього вечора, по цій дорозі йшло троє чоловіків…
Перший, побачивши старого, подумав:
“Цей старий – страшенний ледацюга. Він не працює , а тільки й робить те, що цілий день сидить на порозі свого будинку”.
Трохи згодом показався інший подорожній. Той промовив до себе:
“Цей селянин – Дон Жуан. Сидить тут, щоб поглядати на дівчат, що проходять повз і, можливо, піджартовувати з ними”.
І на останок третій чоловік – добрий лісник, що йшов в село, подумав:
“Цей старий – великий трудівник. Він напружено працював цілий день і зараз присів, щоб насолодитися законним відпочинком у прохолоді вечора”.
Насправді ми не знаємо багато про того селянина, що сидів на порозі свого будинку. Але ми багато чого можемо дізнатися про трьох подорожніх, що йшли повз будинок: перший – був ледарем, другий – бабієм, а третій – великим трудівником.
***
Все, що ти говориш, – ще більше говорить про тебе; особливо, коли ти описуєш когось іншого.
Проєкція – захисний механізм, при якому людина приписує зовнішньому світу те, що насправді належить до її внутрішнього світу. Пам’ятай про це, коли намагатимешся дати оцінку своєму ближньому!
