Стоп-слова у спілкуванні з дітьми – швидко, дієво і безвідмовно
Для дітей

Стоп-слова у спілкуванні з дітьми – швидко, дієво і безвідмовно

Стоп-слово – це завжди дуже страшно. Навіть якщо воно цензурне, то вимовляється таким тоном, що краще б відразу матом. Воно й зрозуміло. Адже це завжди червоний сигнал світлофора в стосунках з дітьми, і не коритися йому смерті подібно. Якщо навіть воно не допоможе, то від скандалу точно ніщо не врятує.

Бувають такі ситуації, коли можна скільки завгодно вмовляти, переконувати, звертатися до розуму і підкуповувати дитя шоколадками – і воно буде залишатися непробивно впертим, нестерпно примхливим і взагалі несамовитим на порожньому місці. А потім, втомившись миттєво і відразу від якої-небудь ідіотської сцени, можна тихо і виразно сказати: «…, ти вже одягнешся, нарешті?», – і дитина швиденько все сама на себе одягне. Перевірено багато разів.

Тому: яким би воно не було, хоча у більшості, підозрюю, воно все-таки не дуже літературне, до стоп-слова треба ставитися з повагою. А це означає:

  • не вживати його часто, інакше воно з магічного заклинання перетворитися просто в лайку,
  • не засуджувати зустрічних на вулиці батьків за вживання стоп -слів. Адже це реально остання спроба дорослих утриматися від справжнього скандалу з дитиною. Потворного і страшного, руйнівного і соромного. Який набагато гірше з усіх точок зору, ніж одне маленьке, але ємне стоп-слово;
  • визнавати за цим стоп-словом дивовижну силу робити дітей і батьків рівними один одному. Адже саме в момент стоп-слова батько – виснажений, озвірілий, доведений до відчаю якимось ідіотизмом, влаштованим дитиною на порожньому місці, – як би звертається до цієї самої дитини за допомогою: «Все, перестань, я тебе як людину прошу, просто перестань, інакше нам обом буде гірше!». Тільки коротше. Одним словом.

І – що найдивніше – діти як правило завжди чують цей заклик, і починають вести себе як дорослі адекватні люди.

Чому це так працює, я не знаю. Але ці стоп-слова (у всіх різні, у моєї подруги стоп-словом працює «сонечко», вимовлене з таким убивчим холодком в голосі, що діє крутіше будь-якої нецензурщини) – це те, що відразу і миттєво призводить дітей до тями. Як холодний душ. Швидко, дієво і безвідмовно в будь-якій ситуації.

Може, справа тут в інтонації. Або в загальному озвірінні батьківського вигляду (син іншої моєї подруги каже потім про такі ситуації: «А, це коли з мами лізе крокодил?»). Або в глобальному напруженні ситуації, який досягає такої межі, що хоч чимось, хоч скандалом, хоч примиренням, але повинен завершитися, і стоп-слово – це переломний момент.

Але вони, ці стоп-слова, працюють. І вони є у всіх. І це добре, тому що зменшують кількість скандалів в нашому житті.

Катерина Антонова