Заздрість руйнує. Усіх і все…
«Краще бути предметом заздрощів, ніж співчуття», — говорив Геродот. Так, мало кому приємно знати, що хтось відчуває жалість, здається, краще хай заздрять. Але заздрість більш жорстоке почуття. Воно передає погану енергію, спілкуватися із заздрісною людиною тяжке заняття.
Самого себе ловити на заздрості — неприємне відчуття, яке миттєво женеш від себе, борешся, перекладаючи думки і дії на більш конструктивні справи.
«Небагато з нас можуть винести щастя — мається на увазі, щастя ближнього»,— Марк Твен.
Але як же побачити заздрісника, який не особливо проявляє себе? Як розпізнати людину, від якої потрібно триматися подалі?
Подруга розповіла, що її колега, яка з нею раніше зовсім не спілкувалася, після того, як дізналася про неприємності в сімейному житті, стала напрочуд привітною та співчутливою.
Постійно пропонувала свою допомогу, якщо раптом подрузі треба буде висловитись. Прискіпливо з’ясовувала всі подробиці сімейних проблем. Але на цьому все!
Знаючи всі подробиці життєвої ситуації, не поспішала запропонувати реальну допомогу.
У заздрісника є три ознаки:
1) він буде злословити, паплюжити людину, коли її немає поруч;
2) він буде лестити, підлещуватися до неї, коли людина поруч;
3) він буде радіти нещастю цієї людини,
Насправді прихований заздрісник не збирається допомагати, йому подобається слухати про неприємності іншої людини. Він впивається неблагополуччям і накручуватиме людину, поки не побачить повну роздавленість.
Заздрість – це сум через благополуччя ближнього, який… шукає не добра для себе, а зла для ближнього. Той, хто заздрить, хотів би бачити славного безчесним, багатого — убогим, щасливого — нещасним. Ось мета заздрощів — бачити, як той, кому заздрять, із щастя впадає у біду.
Так що якщо раптом хтось ні з того ні з усього виявляє дивовижну турботу на словах, а не на справі, не намагається витягнути з неприємних розмов, а навпаки, то швидше за все перед вами простий заздрісник, який радіє вашому нещастю.
