Від самого народження дитини батьки представляють для неї якесь божество, без якого дитина просто-напросто не виживе. Але з віком мало що змінюється – батьки, як і раніше, залишаються головною людиною в житті свого чада, через призму якої дитина сприймає себе і оточуючих. І щоб ваші діти не мучилися почуттям провини і не повторювали ваші негативні сценарії – важливо постійно говорити фрази, які зроблять їх вільними особистостями.
1. «Вибач мені»
Коли ми ростемо, то багато проявів жорстокості наших батьків сприймаються нами, як норма. По-перше – ми від них залежимо, а тому зобов’язані жити за їхніми правилами (якими б суворими вони нам не здавалися). По-друге, у дитячому віці ми не аналізуємо всерйоз те, що відбувається в інших сім’ях, і не ставимо собі запитань на кшталт «а як би я виховував/а свою дитину?» – тому те, що відбувається в нашій сім’ї, здається єдино правильним варіантом.
Але коли ми стаємо дорослими людьми, то починаємо переосмислювати методи виховання наших батьків (і часто не в кращий бік). Багато хто може згадати, як їх карали або часто підвищували голос. У такій ситуації дитині важливо проговорити з батьками негативні моменти – а батьки у свою чергу, мають вибачитися і не йти шляхом заперечення.
2. «Мені було дуже важко»
Напевно, ця ситуація знайома людям у будь-якому віці. Ми запитуємо в батьків, чому вони образили нас, а батько чи мати починають захищатися фразами на кшталт «тобі здалося», «я все робив/ла правильно», «в інших сім’ях ще гірше». Але єдине, що треба зробити – це зізнатися дитині, чому саме ви були з нею несправедливі. Наприклад, ви не купили їй ту річ не тому, що вона розпещена, а тому що були обмежені в коштах. Або ж, ви кричали на неї не тому, що вона була нестерпною, а тому що ваш стан тоді був підірваний сваркою із чоловіком. Чесна відповідь допоможе дитині позбутися паралізуючого почуття провини.
3. «Я пишаюся тобою»
Незалежно від того, скільки років людині, вона мріє почути від своїх батьків ці заповітні слова. Особливо від того типу батьків, які зазвичай не хвалять своїх дітей, навіть коли ті роблять всесвітньо важливі відкриття. Якщо ви не розумієте, навіщо говорити цю фразу, згадайте, скільки у вашому житті було важких моментів. Може, саме слова на кшталт «я тобою пишаюся» від значущої людини могли б тоді подарувати вам потужний приплив сил?
4. «Твоє життя відрізняється від мого, але я підтримую тебе»
Мотиви, через які батьки нескінченно вчать дитину, як вона має жити, з ким вона має жити, і де вона має працювати, бувають різні. Хтось сам боявся зробити ризикований крок, а тому оберігає дитину. Хтось не зможе прийняти успіх свого чада в тій сфері, яку рекомендував кинути. У будь-якому разі, якщо перед вами сидить доросла людина, яка обрала не той шлях, що ви їй обіцяли – ви вже мало що можете змінити. Моралізаторство тільки змусить дитину рідше ділитися з вами подробицями свого життя – а ось прийняття допоможе пізнати її трохи краще (а може, покрити все тіло татуюваннями – це не так уже й погано?).
5. «Тобі потрібна моя порада, чи ти віддаси перевагу, щоб я тебе просто вислухав/ла?»
По-перше, яким би багатим не був життєвий досвід батьків, дитина може бути не в тому стані, щоб слухати їхні поради – і тоді вони все одно пролетять повз вуха. А по-друге, набивати ґулі, але вставати і продовжувати свою справу – це важлива навичка, а даючи свої «безцінні поради», ви позбавляєте її своєї дитини…
6. «Я все ще поруч із тобою»
Виставити здорові кордони у стосунках батько-дитина, але не переставати піклуватися один про одного – це ключ до гармонійних стосунків. У важкій ситуації дайте зрозуміти дитині, що вона все ще може звернутися до вас по будь-яку допомогу, хоч би скільки років їй було.
7. «Я вдячна за те, що ти в мене є»
Кожній дитині важливо знати, що її народження не було випадковістю і неприємним сюрпризом для її батьків. Але навіть якщо ваша дочка або син знають, що ви не планували вагітність, важливо нагадувати їм, що ви ні про що не шкодуєте. Якщо людина чує, що її народження не було приємним моментом, то в неї назавжди осідають думки про те, що вона нікому не потрібна і не становить цінності для навколишнього світу.
8. «Ти можеш робити те, що ти хочеш»
Часто батьки заганяють навіть дорослих дітей у рамки і стереотипи: вийти заміж потрібно до 20 років, народити дитину до 25, а в 30 треба забути про мініспідниці. У підсумку діти все життя дотримуються цих правил і бояться зробити хоч щось, що не вкладається в так звану суспільну норму. Щоб дитина (навіть якщо вона давно не дитина) робила те, що вона хоче, а не те, що від неї чекає суспільство, дайте їй зрозуміти, що схвалюєте її індивідуальний шлях.
