«Психологічний контроль може обмежувати незалежність дитини і робити її менш здібною в плані регулювання своєї поведінки», – доктор Май Стаффорд.
Іноді сім’я може втручатися у ваше життя дуже наполегливо. Спроба знайти баланс між тим, щоб дозволити своїм дітям бути незалежними, як і раніше контролюючи їхнє життя, може бути вкрай складним завданням. Однак, надмірне дотримання одного принципу може призвести до формування сім’ї, в якій здійснюється тотальний контроль.
«Сім’ї та батьки, які намагаються контролювати кожен рух своєї дитини, своїми руками роблять з них людей, які проявляють неадаптивну поведінку просто тому, що контроль поведінки «може обмежувати незалежність дитини і робити її менш здібною в плані регулювання своєї поведінки», – говорить доктор Май Стаффорд. Ось деякі з найпоширеніших типів поведінки вже дорослих людей, які виросли в сім’ї під пильним наглядом своїх близьких.
1. Проблема з незалежністю
Дорослі люди, які виросли в сім’ї, де здійснювався жорсткий контроль, матимуть проблеми в плані збереження незалежності від інших людей, що зустрічаються в їхньому житті. Іноді, це можуть бути навіть близькі друзі. Але, найчастіше, нова роль співзалежності припадає саме на романтичного партнера. Через контролюючий характер у поведінці минулої сім’ї, вже доросла людина може почати шукати когось, хто зможе створити аналогічну атмосферу вже в її новій родині.
2. Перфекціонізм
Той, хто виріс у сім’ї під контролем, найімовірніше, стане перфекціоністом. Цей перфекціонізм часто пов’язаний із бажанням уникнути неприємностей або критики з боку сім’ї. Будучи дорослим, перфекціонізм переноситься на іншу частину їхнього повсякденного життя. Така поведінка часто є неадаптивною і може спричиняти проблеми на роботі або в побудові стосунків із партнером.
3. Проблема із самооцінкою
Контроль у сім’ї змушує дитину відчувати певну невизначеність. Це робиться для того, щоб її поведінку було легше контролювати.
«Часто корінь заниженої самооцінки знаходиться глибоко всередині дитини, яка відчуває себе «недостатньо хорошою». Як діти, ми відчуваємо себе прийнятими і правильно оціненими тільки тією мірою, якою ми відчуваємо себе беззастережно коханими і підтримуваними з боку наших батьків», – говорить д-р Сонера Джавері.
Ця невизначеність переноситься і в доросле життя у формі заниженої самооцінки та невпевненості в собі. Це означає, що хтось, хто має надмірно контролюючу сім’ю, з більшою ймовірністю буде шукати підтвердження своїх досягнень і поведінки загалом від своїх друзів або романтичних партнерів. У них можуть виникнути проблеми з виконанням звичайних повсякденних завдань, якщо вони не отримуватимуть схвалення від когось іще в їхньому житті.
4. Почуття страху
Навколо тих людей, які виросли в сім’ї під надмірно пильним наглядом, буде поступово створюватися залякувальна атмосфера. Вона з’являється від пережитих почуттів від своїх близьких родичів. Уже в дорослому житті ці люди не можуть контролювати і правильно розуміти свої емоції, що може змусити їх боротися з почуттям страху. На їхню думку, всі навколо намагаються їх залякати, хоча насправді ніхто навіть і не думав про прояв недоброзичливості.
5. Невміння розслаблятися
Дорослі, які виросли в сім’ї, що контролює, не можуть належним чином відпочити. Вони часто відчувають, що за ними стежать і піддають перевірці. Це відбувається через те, що таких людей постійно контролювали в дитинстві. Це порушує відчуття власної території, через що людина не може відчувати себе комфортно на самоті. У зрілому віці ці люди, як і раніше, відчуватимуть, що за ними стежать, незалежно від того, наскільки вони далекі від своєї сім’ї.
6. Почуття зради
Якби дитині з дитинства нав’язували думку, що їй не можна набивати татуювання за жодних обставин, то в дорослому житті, якщо вона все-таки зробить це, то почуватиметься зрадженою своїх близьких. Це наочний приклад того, що стане з людиною, якщо постійно тиснути на неї і нав’язувати свою думку. Неприйнятна поведінка – досить суб’єктивне поняття. Дорослі люди, які виросли в подібній сім’ї, не можуть повністю виразити себе через страх розчарування або зради своїх близьких.
7. Зміна особистості
Коли дитина стає дорослою, вона починає користуватися свободою, яку обмежували її батьки. Для деяких людей ця свобода може викликати звикання. Наприклад, багато дорослих, які виросли під контролем, п’ють набагато більше, ніж вони мали б. А все тому, що тепер вони вільні від контролю. З цієї причини зловживання психотропними та іншими шкідливими речовинами є доволі поширеним серед дорослих, які виросли в подібних сім’ях.
8. Брехня
Дорослі, які мали контролюючу сім’ю, часто зростали, не гребуючи брехнею. Це перетворювалося на звичку, тому до неї вдавалися навіть тоді, коли це було не потрібно. Вони брешуть про дрібниці: про те, що в них було на обід, або про те, що вони робили у вихідні. Брехня зазвичай не є чимось достатньо великим, щоб попастися на цьому. Це залишковий механізм подолання, що сформувався з дитинства. Через це дитині доводилося брехати своїй сім’ї, щоб уникнути неприємностей і для вираження деякої незалежності.
9. Проблеми з прийняттям рішень
Контролююча сім’я приймає рішення про що завгодно за свою дитину. Це призводить до того, що вона ніколи не дізнається, як приймати самостійні рішення. Коли дитина стає на шлях дорослого життя, ця нездатність приймати рішення, як і раніше, залишається. Люди, які виросли в такій сім’ї, шукають інформацію від людей навколо них, перш ніж приступити до дій, або просто уникають відповідальності зовсім.
Підсумок
Дорослі, які виросли в жорстких контролюючих умовах, можуть не розуміти, що вони демонструють таку поведінку, поки їм самим не покажуть це. Як і більшість неадаптивних поведінок, є надія на усунення проблеми, яка утворилася з самого дитинства. Терапевти й експерти в галузі психічного здоров’я вже давно допомагають дорослим навчитися контролювати своє життя після того, як вони виросли в подібних сім’ях. Пам’ятайте, що надія є завжди!
